В прил.: Простые математические модели динамики коллективной деятельности / Л. Е. Попов, М. И. Слободской. Мозг и обучение / Б. И. Вершинин.

Zagadochnyĭ starik.--T︠S︡iolkovskiĭ v Peterburge.

У статті розглядається становище освічених верств міського населення України в період революції та громадянської війни 1917-1920 рр. Показано, що в умовах збройного протистояння інтелігенція лишилася між двома ворожими таборами й багато її представників вагалися з остаточним вибором. Погіршення матеріального становища поступово призвело до різкого зниження рівня соціальних потреб та очікувань людей і, як наслідок, до втрати соціальних ознак інтелігенції, як зовнішніх, так і внутрішніх. Політична позиція часто була не усвідомленим рішенням, а вервечкою випадкових вчинків, зумовлених, у першу чергу, фізичним виживанням. (...) У результаті частина інтелігенції покинула країну, частина погодилася співпрацювати з переможцями, більшість же опинилася в стані "внутрішньої" еміграції. (shrink)

In the domain of the Ukrainian history of philosophy one can clearly observe symptoms of eclecticism, contamination, and methodological ambiguity. Such situation is rooted in continuous insufficiency of the methodological framework of Ukrainian philosophy, split by competing ideological structures. Critical condition of humanitarian epistemology is aggravated by the urgent need to overtake foreign studies in the corresponding field, which constantly increase in number and evolve in character. The article aims at critical assessment of methodological approaches to historical philosophical analysis within (...) the light of current philosophical studies. Analysis of the relevant literature on the problem of how to identify the character of interference between the target philosophical discourse and the discourse of the historical reconstruction allowed revealing the critical lines of relativist archeology and traditional historiography. Relativist approach is averted from the dimension of concrete texts to logical anachronistic speculations over seemingly evident contextual links. Such strategy is legitimate to sustain logical descriptions of the categories exempted from the certain paradigm but it is useless to reveal factual genealogical links between the discourses of the two philosophers. Descriptive studies seem to fall prey to hermeneutic ambiguity in referring to a set of ideas forming the canon of perennial philosophy. It is proved that historiographical approach enables to objectively examine genetic relations between various corpora of philosophical texts. Nowadays the Ukrainian historico-philosophical science is going through a harsh crisis of methodology, caused by distortion of universal coordinates of scientific thinking allegedly providing the condition of the so-called methodological pluralism. Numerous discussions focus on the question about the very scientific nature of history of philosophy as a branch of knowledge. The tendency which appears to prevail in such disputes defines history of philosophy as philosophy in contrast to the opinion that history of philosophy should be rather seen as approximate to social history. (shrink)

The article deals with three patterns for interpretation of language in its relation to the cultural hegemony, i.e. Gramscian, Voloshinian, and Pasolinian. As was shown, the analysis of the language problem is the necessary precondition for justifying the unity of theoretical and practical elements within Marxist philosophy. A common feature for the aforementioned patterns was an attempt to answer a fundamental question: how it is possible to make explicit the relationship between ideology and relations of production by means of the (...) materialist dialectics. A refusal to fetishize language as a particular essence, a revealing that any sign systems are mediated by ideologies, and elaboration of a nonSaussurian structure of language are the core results of the proposed analysis. The starting point for the reflections of the mentioned thinkers was a tenet that communication in the state is determined by how much the institutions of power are able to bring the interests of society under control without disturbing the balance between the political body and the existing social forces. Thus, an ideology plays in two guises: as a symbolic order of legitimation on the society’s part and as a framing the growth of cultural forms. A distinction between the written and the spoken language becomes a politically significant tool to undermine the hegemony, for a balance between the political and the social, between the coercion and the approval, is widely open to fluctuations. Hence is the problem Marxist theorists have tried to solve: how can it be found out, with an examination of statements in non-political contexts, what someone talks of is a part of her political interest. The Marxist thinkers solved it in various ways. For instance, Gramsci focused himself on the reasons of making of the Italian literary canon; Voloshinov considered the proposition that in linguistics a formalism, as well as psychologism, following from a claim that semantics and means of expression are politically independent; and Pasolini sketched the difference between the spoken language, the spoken-written language, and the purely oral language, with unequal subjects of them. (shrink)

Як і будь-яке інше відчуття, біль не містить критеріїв перевірки його правдивості. Спроба вписати його у мову фізики матиме суттєві проблеми. Такий опис страждатиме на редуктивність і нівелюватиме спектр переживань, які не мають предметного відповідника. Крім того, самозвіти про больові відчуття мають не суперечити поняттям, за посередництва яких біль стає доступним для розуміння тими, хто його не відчував. Значні прогалини квантифікація болю, структурована за фізикалістськими параметрами, демонструє і в полі медичної діагностики. Аналіз травматичного психологічного болю показує, що принципів семантики недостатньо (...) для визначення пролонгованого в часі больового досвіду. З’ясування природи болю проливає світло на проблему боротьби репрезентаціонізму й редукціонізму. Особливу цінність для її уточнення й подальшого розв’язання має розрізнення неперехідних відчуттів за допомогою перехідних психологічних дієслів. Основою такого підходу, щоправда, теж обмеженого у застосуванні серією емпіричних винятків, є спроба поєднати лінгвістичну прагматику (Людвіґ Вітґенштайн) із різновидом матеріалізму (Джон Смарт) і критикою фізикалізму з функціоналістських позицій (Гіларі Патнем). Розгляд Декартового аргументу сновидіння показує, що біль не вичерпується усвідомленням болю і не позначає собою лише стан активності ума. У статті розглянуто амбівалентний характер болю, який унеможливлює його розуміння лише як найпростішого відчуття. Реконструкція згаданих підходів до тлумачення болю дала би можливість побачити його з перспективи, з якої біль може бути визначено як комплексне поняття для цілого спектра переживань. Отже, висловлювання про біль доводять неусувність відношення між концептуальним і не-концептуальним елементами в судженні. (shrink)

The article reveals ideological-theoretical, methodological, and politico-ideological basic principles for an adequate analysis of the specifics of modern Chinese (Sinicized) Marxism. The attributive features of modern Chinese Marxism (Marxism with Chinese specifics (the adaptation of Marxism to the Chinese Context, Sinicized Marxism), as the most effective version in world history for correcting and modernizing the axiomatics of the Marxist-Leninist theoretical model of social development, as well as improving the ideology of the ruling Communist Party in order to increase the effectiveness (...) of its domestic and foreign state policies, have been characterized by means of concrete-historical and systematic comparative analysis of the ideational grounds and basic socio-philosophical postulates, political and ideological prescriptions of the program documents of the Communist Party of the Soviet Union and the Communist Party of China. Within the framework of this study, special attention has been paid to highlighting the essence and features of the Soviet and Chinese strategy of socialist construction, created to implement Marxist socialist and communist projects, as well as revealing the scientific evaluation of the differences between the political doctrines of the CPSU and the CPC in the interpretation of objective logic (the duration of stages, goals, and objectives of fundamental economic, social, political, and cultural transformations) of the process of constructing high-level development socialism ("developed socialism") and the further progressive movement of such a society to the phase of communism. (shrink)

In this article on archival sources, deals with the activity of individual members of the public industrial areas of Ukraine in 1917-1920. to ensure that vital material goods. The factors impeding such activity, formulated two main types of behavior in extreme circumstances, attempt to analyze the social composition of the population depending on the model behavior.

The article is sacred to consideration of pressing question of providing of corporate transformation in form operations of mergers and acquisitions. The main stages of preparation and realization of such transformation, informative base of agreement, dependence between the life cycle of international company and choice of effective form of corporate transformation, are certain in the article.

Publication date: 30 March 2017 Source: Author: Viacheslav Oleksenko In a highly technological post-industrial society the quality of education is an important factor in providing such a level of life and professional competency of a person that would satisfy both the demands of an individual and the state. The quality of the whole higher education is influenced by the quality of students' knowledge which is acquired at educational classes. Development of studactive classes has brought forward the problem of research of (...) their efficiency, in particular in the aspect of potential quality of knowledge. The results of the experiment are outlined, the main aim of which was to identify the effect of studactive classes on knowledge quality of university students. Monitoring of quality of students' knowledge at studactive classes is realized. It is revealed that students who were taught in a studactive way have better features of knowledge quality comparing with those who were taught in a traditional way. It is proved that knowledge quality of university students can be improved through implementing studactive classes into the pedagogical process. The study was conducted in Ukraine. (shrink)

Відношення М. Гайдеґґера до екзистенціальної філософії є одним із питань, що глибоко контаміновані амбівалентними тлумаченнями самого філософа, які викривляють траєкторію об'єктивного історико-філософського дослідження дійсних зв'язків між Гайдеґґеровим дискурсом і спадщиною мислителів-екзистенціалістів. Аналіз рефлексивної літератури з проблеми ідентифікації характеру інтерференцій між філософськими дискурсами М. Гайдеґґера і С. К'єркегора дозволив виявити критичні лінії доксографії та історіографії. Установлено, що саме історіографічний підхід забезпечує об'єктивне дослідження генетичного зв'язку категорій Гайдеґґерової парадигми з омонімічним поняттям С. К'єркегора.

Своєрідна полеміка із поглядами М.Вебера відносно взаємодії релігії та культури розпочинає дослідження цих важливих чинників людського буття. Творчі прояви культурної діяльності ставляться у залежність від релігійних світоглядних основ особистості та суспільного конгломерату. Наслідки прийняття народами світових релігій протягом історичного процесу людства, формування під впливом цих релігій специфічних цивілізаційних культур – це також предмети поточного дослідження. Також розглядається регрес у взаємовідношенні релігії та культури: коли сильна розвинута культура асимілює менш розвинуту і, згодом, частково чи цілковито змінює віросповідання, яке формувало пригнічувану культуру. (...) Ці процеси аналізуються на прикладі державотворення давньої Київської Русі та сучасної України. (shrink)

Celem proponowanej pracy jest analiza statusu zbioru _Nea-lit_ (1993–1994) w białoruskim procesie literackim lat dziewięćdziesiątych. Materiałem badawczym jest makieta tej książki z prywatnego archiwum poety Wiktara Żybula. Taki dokument literacki nie został jeszcze upubliczniony ani wprowadzony do obiegu nau­kowego. Właściwości _Nea-litu_ są wyjaśnione w aspektach ogólnokonceptualnym, tekstologicznym i gatunkowo-stylistycznym. Między innymi rzeczami antologia manifestowała krystalizację nowej literatury. Ponadto w zbiorze znalazły się odmienne od późniejszych publikacji warianty wierszy Sierża Minskiewicza, Illi Sina, Aliesia Turowicza. W końcu _Nea-lit_ został platformą do poszukiwania (...) aktualnego języka artystycznego. W ramach projektu książki zarysowano radykalne eksperymenty translogiczne i niezwykły gatunek „panfilu”, zaprezentowano dominowanie obrazów przestrzeni miejskiej z zaakcentowanymi motywami cielesności. (shrink)

Дослідження присвячено розгляду творчості з урахуванням головних філософських досліджень цього поняття. Діяльність творчого процесу практично доводить присутність свободи в людському бутті. Погляди на творчість віддзеркалюють ставлення конкретного мислителя до питання протистояння свободи та напередвизначеності загалом. Розглянуто полемічні моменти щодо творчості та запропоновано шляхи їх вирішення. Зокрема досліджено два протилежні погляди на творчість – Платона та Аристотеля, де талановитість людини передбачає божественне натхнення (Платон) або, відповідно, лише особистісні зусилля. Полеміку Аристотеля і Платона намагався розв’язати Микола Бердяєв через поєднання їхніх поглядів. Він (...) наділяв людину божественними властивостями і цим вказував на джерело творчості всередині самої людини. Філіп Гефнер надавав особистості статус «співтворця» і висунув теорію про те, що людина покликана удосконалити та завершити Боже творіння. Увагу в дослідженні також приділено змісту та меті творчості. Творчість заради самої творчості, про яку писав Альбер Камю, критикував М. Бердяєв, і пропонував своє бачення цього питання: творчість заради універсальної мети. Погляди Камю загалом поділяв також А. Берґсон. З огляду на згадану полеміку запропоновано актуалізацію вчення Григорія Сковороди про «споріднену працю» та аргументовано доцільність цієї актуалізації. Вітчизняний філософ оригінально врівноважував песимізм творчості Камю та заповзятий підхід Бердяєва. Свої умовиводи Сковорода підкріплював влучними практичними прикладами. (shrink)

Against the background of quite frequent historical periods of physical imprisonment of the Jewish people, this people became the bearer of the Revelation of Truth, which led to the conscious use of freedom of choice in favor of preserving divine gnosis with further ethical direction of freedom. At this stage of the design of the Torah as a collection of sacred books, and the subsequent management of its commandments, the freedom of the individual was sacrificed to the general religious goals (...) of the community. The sacred fear of the greatness of God led to the realization of almost total predestination. The Talmudic and rabbinical currents, which initially continued to cultivate the content of freedom that began in the Torah period, later adopted the anthropocentric ideas of medieval Europe and gradually transformed their religious and cultic positions under the influence of civil liberties. so-called "modern Judaism". The common general orientation of the freedom of the Jewish people has been divided into the political and social freedoms of each individual Jew, where each is responsible for the ethical consequences of his own existence. (shrink)

In the existing philosophical interpretations of mystical experience (constructivism, essentialism, etc.), its essence is usually seen in the features of "mystical knowledge". At the same time, the value-semantic foundations of mystical experience and its existential aspect remain in the shadows. In this article, the mystical experience is analyzed from the standpoint of the theories of the subject's objective activity - the theory of activity (developed in Russian psychology), enactivism, and the concept of the "life world". It is shown that the (...) essence of mystical experience is manifested not in cognitive, but in value-semantic, existential attitude to the world, which is represented by two groups of value-semantic viewpoints. In the first, the dependence of the subject on the sacred object of mystical experience is expressed, in the second - the volitional focus of the subject on overcoming such dependence, "mastering", "acquiring" the sacred object. These attitudes reflect the duality of the need-motivational sphere of consciousness, which gives the activity of the subject, on the one hand, activity, energy, and on the other, meaning. In mystical experience, the subject of active "development", "acquisition" (which can be both real and virtual) is an imaginative "otherworldly reality". The analysis allows us to conclude that mystical experience is one of the forms of motivational states of consciousness. Its peculiarity is that it is aimed at realizing the need for the harmonization of the subject's relations with the natural and social environment, the subject's finding the meaning of the "existence of his self" in an always open to the future, incomplete life world. It is the motivational basis that gives the mystical experience an improvisational character, as well as a creative, renewing potential (within the boundaries of the sensory-emotional experience of the world by the subject). The article also analyzes the concept of semantic reality. It is shown that the semantic foundations of mystical experience reflect the individually unique aspects of human life, are the result of the interactions of many factors of socio-cultural, individual-personal nature (psychological, medical, pharmacological, gender, psychiatric, etc.). (shrink)

The conceptual basis of Hellenic theology was theoretical reflection on the essence of myth, the philosophy of mythology. Several stages can be distinguished in the history of Hellenic theology. The subject of this article is the Hellenic theology of the epoch of the high classics (Vt. half of the V century BC). The cultural roots of the High Classics go back to the ancient Enlightenment, which formed the rational attitude of the ancient consciousness to the world. The main event of (...) the era of High Classics is the Peloponnesian War, which accelerated the crisis of the polis system, its way of life, and cultural ideals. The war led to the rupture of social ties, accelerated the individualization of the consciousness of the individual, forced to seek new social and spiritual supports. Serious shifts have taken place in the existential foundations of Hellenic religion, the understanding of man's dependence on the will of the Olympian gods and the measure of human influence on them has changed. If at the beginning of the epoch of the High Classics there was a semantic harmony of the relations between the human and the divine, then by the end of the epoch it was replaced by the confrontation and alienation of the sacred and profane. Ideas about the dependence of man on the world of the gods and the possible influence on the sacred have "blurred", have become extremely uncertain. This tendency manifested itself in various forms - in the strengthening of the influence of sophistry with its skepticism, the opposition of Chthonic and Olympic mythologies, the actualization of the motive of the birth of new gods (while the old ones do not die at all), stories about the deification of bright personalities, etc. Including in the theology of the Hellenic religion, concentrated expressed by the plots and images of the ancient drama (Sophocles, Euripides). The juxtaposition of the sacred and the profane made Hellenic religion meaningless, led it to self-denial. Under these conditions, Hellenic theology was faced with the need to transform the image of the sacred world. Firstly, by giving the otherworldly reality an abstract-conceptual transcendence. Secondly, through the ultimate generalization of mythological images of the gods, up to monotheism. These tasks were solved by the next epoch - the late classics. (shrink)

In modern European culture the explication and the understanding of nature is determined by the specific traits of systemic objects investigated by science. The paper singles out three types of systemic objects, i.e. simple (mechanical) objects, complex self-regulating, and complex self-developing systems. Categorical structures accounting for each of these types are analyzed.The paper shows that the investigation of every new type of systems changes the type of scientific rationality (classical, nonclassical, post-nonclassical).

У статті досліджується кореляція історичного та екзистенційного вимірів містичної свідомості на прикладі твору Мехтільди Магдебурзької "Струменіюче світло Божества". Герменевтика містичного тексту дозволяє визначити ключові екзистенціали суб'єктивації містичного досвіду в межах середньовічної світоглядної парадигми. Встановлено, що еротична спрямованість містичного дискурсу твору середньовічної візіонерки розкриває глибинний екзистенційний вимір релігійної свідомості.

У статті досліджується містична рефлексія мовлення у творі Мехтільди Магдебурзької "Струменіюче світло Божества". Позиція мовця в містичному дискурсі твору є позицією суб'єкта містичного союзу, який завжди тримає феноменологічну дистанцію між власним ''Я'', оточуючим світом та Богом. Встановлено, що містична релігійна література поєднує філософську рефлексію з ліричним натхненням.

У статті досліджується можливість раціональної реконструкції концептуальної форми суб'єкта з дискурсивної площини містичного філософування. Визначено підходи до сучасного розуміння філософського містицизму. Доведено онтологічний статус містичного виміру буття свідомості людини.

Heidegger and Badiou are not likely to be received as philosophical figures inheriting much in common. The only obvious ground which backs both thinkers is that of ontology as primary focus of their intellectual endeavors. However, this is divergence between their philosophies what makes an attempt to reveal some other conceptual foundations their doctrines have in common so important for a historian of the recent transformations in philosophy. The concept of subject looks as an indicator of differences between Heidegger and (...) Badiou, since Heideggerian destruction of the metaphysics of subject is opposed by positive and affirmative indoctrination of subject developed by Badiou. Affirmative concept of the subject implies certain references to Heidegger's negative hermeneutics of the Modern subjectivity where it says about reactionary subject or dark subject. As we see Badiou skillfully attunes his conception to the profound destructivity of Heidegger's negation of subject. What these two thinkers share is certainly the need for a middle term between totality and unifying force of being and particularity and contingency of the individual human life, which would be efficient in denoting the very transition of the particular into the common. The early Heidegger of decisive Dasein can be regarded as a forerunner of the Maoist revolutionary subject of Badiou, with its prophecy of becoming a historical driving force and gathering the strength of the particular around a traumatic Event. For both Heidegger and Badiou the "movement" of truth proceeds trough a series of choices which cannot be governed by a law or "an algorithm." The indiscernible truth forces a subject to permanently find him/herself amid the "undecidable." The procedure of fidelity traverses the existent knowledge. One can scarcely know whether an event has taken place, one can rather bet upon its truth. For both philosophers the concept of truth is indissolubly connected with the problems of ethics. Heidegger points to the "most primordial truth," which is the "truth of existence." Abiding in this truth, Dasein discloses itself to itself and discovers its ownmost potentiality-for-Being. (shrink)

The subject of this research is, first of all, the ontological and phenomenological aspects of the prototype as a category and a kind of phenomenon in the field of art and poetic imagination. The research is carried out mainly on the material of the phenomenological-dialectical concept of A. F. Losev and the phenomenology of the poetic imagination of G. Bashlyar. The historical, philosophical and theological contexts of the concept of the prototype of Losev are revealed. The emphasis is made on (...) the ontological meaning of expression and the prototype, on the ontology of aesthetic and art. Losev's concept, as well as the "direct ontology" of the poetic image in the concept of Baschlyar, are applied to the artistic material that organically meets them. These are the texts of N. Gogol: "Sorochinskaya Fair", "The Night before Christmas", "Terrible Revenge", "Old World landowners", "Viy". The theme of the prototype as an archetype revealing the deep semantics of art has been sufficiently developed, in particular, based on the material of K. Jung's analytical psychology. The novelty of this study includes several aspects. Firstly, based on Z. Freud's approach to the close connection of the infantile-personal and the archaic in the psyche in the interpretation of this artistic material, Freud and Jung's approaches are combined, it is concluded that archaic and eroticism in the primordial element are merged into one whole, therefore it is not necessary to categorically oppose these two approaches to each other, at least when referring to archetypal material. Secondly, this study focuses on the ontological and phenomenological aspects of the prototype, which are not given enough attention in various studies. Thirdly, the study combines concepts such as phenomenological-dialectical, phenomenology of poetic imagination, intertextual analysis in relation to the subject of the prototype, which in their interaction allow us to more fully reveal the primitive element of art. All this can contribute to the creation of a holistic concept of the prototype in art and in the sphere of poetic imagination. (shrink)